Вчений чекав на Нобелівську премію 30 років

Останні новини
Вчений чекав на Нобелівську премію 30 років
Карл Ландштейнер розділив кров на три групи за наявністю або відсутністю антитіл — А, В і С. Найрідкіснішу – четверту – групу крові описали учні вченого за два роки. Фото: https://www.gettyimages.com

Австрійський лікар, імунолог Карл Ландштейнер 14 листопада 1901-го розділив кров на три групи за наявністю або відсутністю антитіл — А, В і С. Найрідкіснішу – четверту – групу крові описали учні вченого за два роки.

В ті часи лікарі експериментували з переливанням крові, проте лише 60% пацієнти виживали. Імунолог Карл Ландштейнер понад 10 років вивчав все, що стосується крові. Бере кров у себе і 5 співробітників. Робить висновок, що в людському організмі антигени групи крові й антитіла до них ніколи не співіснують разом. Носіям однієї групи можна безпечно переливати кров. А от кров різних груп несумісна в організмі людини.

Ландштейнер опублікував своє дослідження у “Віденському клінічному щотижневому журналі”. Проте у наукових медичних колах його відкриттю не надали значення. Лише під час Першої світової війни, коли потреба у переливанні крові стала дуже актуального, працю вченого помітили. Лікарі почали визначати групи та успішно переливати кров.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перший антибіотик виділили із грибів

Карл Ландштейнер продовжив досліди в області імунології крові. Займався вивченням природи поліомієліту. Отримав звання професора в Віденському університеті. Під час Першої Світової війни вчений з родиною переїхав до Нідерландів, а 1923-го до США.

Його запросили очолити лабораторію Рокфеллерівського інституту медичних досліджень у Нью-Йорку. В 70 років отримав почесну посаду “Заслужений професор у відставці”. Через 30 років після відкриття, 1930-го вчений отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини “За відкриття груп крові людини”.

Останні роки життя вчений намагався вилікувати дружину, яка страждала на рак щитовидної залози. 24 червня 1943-го за робочим столом в лабораторії у нього стався смертельний інфаркт.

Німецький лікар Роберт Кох 23 липня 1901-го висунув теорію, що переносником бубонної чуми є щури. Це стало початком боротьби із переносниками смертельної недуги. Оголосив, що зумів виділити бактерію, що спричинює туберкульоз.

Кох виготовив вакцину з ослаблених бактерій. Вакцинація проти туберкульозу з’явилась тільки через декілька років після смерті Коха. Професор Роберт Кох отримав Нобелівську премію з фізіології й медицини.

Источник

Оцініть автора
VIP ЗЛО