Рекордні врожай і ціни на газ, шалені гроші на “Велике будівництво” – підбиваємо економічні підсумки року

Останні новини
Рекордні врожай і ціни на газ, шалені гроші на "Велике будівництво" – підбиваємо економічні підсумки року
Економіка України повільно оговтується після коронакризи. Фото: trans.info

2021 року економіка України поступово оговтувалася після коронакризи. Нацбанк прогнозує зростання до 3,1%, а на 2022 рік закладає 3,8%. Інфляція становить понад 10%, а наступного року планується зниження до 5%. Серед найбільших ризиків економісти називають зростання цін на енергоносії та військову загрозу з боку Росії.

Gazeta.ua пригадала, чим запам’ятався українцям рік, що минає.

Запуск ринку землі

1 липня офіційно стартував ринок сільськогосподарської землі. Купувати її до 2024 року можуть тільки фізичні особи-громадяни України з обмеженням у 100 га. Закон забороняє купувати землю іноземцям.

На кінець грудня зареєстрували більше 72,4 тис. земельних угод, продано близько 185 тис. га при середній ціні близько 1 тис. дол./га.

Газ дорожчий за золото

Газова атака Росії на Європу вдарила і по Україні. Ще на початку липня на європейському ринку зафіксували 13-річний рекорд цін на газ, оскільки запаси блакитного палива в сховищах впали через холодну весну, а російський “Газпром” відмовився збільшити поставки.

В результаті “Нафтогаз України” не закупив достатньо газу для опалювального сезону. На його початок у підземних сховищах було 18,8 млрд куб. м газу — майже на третину менше, ніж торік.

На середину вересня ціни на спотовому ринку в Європі сягнули $900 і відтоді лише зростали. На 22 грудня перевищили позначку $2100 за 1 тис. кубометрів.

Ціни на українському ринку також зросли, бо прив’язані до європейського, оскільки Україна є залежною від імпорту. Газопостачальна компанія “Нафтогаз трейдинг” виставила на біржі газ для постачання в грудні за стартовою ціною 59 тис. грн за 1 тис. кубометрів.

Через зростання цін на газ українська економіка зазнала суттєвих втрат. Деякі галузі опинились під загрозою зупинки. Наприклад, майже припинили діяльність тепличні господарства.

Росія добудувала “Північний потік-2”

У вересні Росія оголосила, що другу нитку газопроводу “Північний потік-2” вже добудовано і він готовий до запуску. Мовляв, залишилося “залагодити формальності”. Однак Берлін досі не дав згоди на запуск. Газогін запрацює не раніше весни 2022-го. Москва продовжує шантажувати Європу, обмежуючи постачання газу.

“Газпром” побудував “Північний потік-2, щоб скоротити транзит через Україну. Втрати від його запуску Київ оцінює в $1,5 млрд на рік. Москва зобов’язалася прокачувати українською газотранспортною системою по 40 млрд куб. м газу у 2021-24 роках, згідно контракту 2019-го.

У липні США та Німеччина офіційно домовилися, що проєкт ПП-2 буде завершений. США відмовилися від санкцій проти компанії Nord Stream 2 AG, яка володіє газопроводом. Cанкції вже не мають сенсу на цьому етапі, заявив президент США Джо Байден. Німеччина ж пообіцяла допомогти розвитку енергетики України. Обидві сторони також зобов’язались вжити заходів проти Росії, якщо вона спробує позбавити Україну газового транзиту.

Тарифи для населення стримали

З 1 травня всіх побутових споживачів газу перевели на річні контракти за фіксованою ціною, щоб стримати подорожчання енергоносіїв для населення. Вона склала від 7,88 грн до 13,5 грн за кубометр в залежності від регіону. Ці ціни діятимуть до 30 квітня 2022-го, а після цієї дати Україна обіцяла Міжнародному валютному фонду запровадити ринкові, які включатимуть усі витрати компаній, що постачають газ населенню.

Із 1 жовтня для українців, які споживають менше 250 кВт-год електроенергії на місяць, тариф знизили до 1,44 грн за кВт-год. Для тих, хто споживає 250 кВт-год і більше, залишили на рівні 1,68 грн. Зниження торкнеться 80% сімей, прогнозував міністр енергетики Герман Галущенко.

Податкова амністія

З 1 вересня стартувало добровільне декларування доходів українцями. “Податкова амністія” триватиме до 1 вересня 2022 року. Населення може добровільно задекларувати доходи, з яких раніше не були сплачені податки. Ідеться про гроші у сумі понад 400 тис. грн, квартири площею більше 120 кв. М, будинки понад 240 кв. м, автомобіль вартістю більше 400 тис. грн.

5% треба заплатити з активів, що знаходяться на території України, 7% – для тих, що за кордоном. Сплату податків також можна розстрочити, але тоді ставка діятиме вища.

На кінець грудня українці задекларували понад 1 млрд грн.

Нові цифрові можливості

Україна першою у світі 2021-го запустила цифрові паспорти та законодавчо прирівняла їх до пластикових та паперових. Відповідний закон набув чинності 23 серпня. Е-паспорти наразі діють лише на території України. Але державні структури не мають права відмовити громадянину у послугах та вимагати паперові аналоги документів.

“Дія” запустила 12 нових послуг: призначення й перерахунок пенсії, оформлення субсидії, автоматична реєстрація ФОП, зміна місця реєстрації онлайн. Загалом на порталі доступні 72 послуги, а в застосунку — 9 послуг та 15 цифрових документів. 2022-го Мінцифри обіцяє запуск послуг для водіїв і з оплати комуналки. Також готує проєкти е-акциз, е-нотаріат, e-health. Від запуску Дія.City уряд планує спростити податковий режим для IT-бізнесу. Це призведе до зростання доходів в індустрії з $6 млрд до $16,5–17 млрд на рік, прогнозує.

Велику приватизацію провалено

У держбюджеті цього року надходження від приватизації планували в обсязі 12 млрд грн. Натомість отримали близько 3 млрд грн, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Із семи великих об’єктів продали тільки столичний завод “Більшовик” – за 1,4 млрд грн.

Так і не провели конкурс з приватизації Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, одного з найбільших у світі виробників титанової сировини. Уряд не надав потенційним покупцям гарантій захисту їх інвестицій.

Також не приватизували останню державну енергогенеруючу компанію “Центренерго” та дрібні пакети акцій обленерго, Одеський припортовий завод, “Президент-готель”, вугільну компанію “Краснолиманська” та “Електроважмаш”.

Рекордний врожай

Цього року Україна зібрала максимальний у своїй історії врожай: зернових та зернобобових — понад 84 млн т, олійних культур — 22,6 млн т.

За 11 місяців року експорт агропродовольчої продукції становив $24,4 млрд – більше, ніж за весь 2020-й.

При цьому запаси зерна перебувають на критично низькому рівні через відсутність фінансування на поповнення, заявило Державне агентство резерву України.

Попри рекордний урожай, хліб в Україні буде дорожчати. Серед причин експерти називають дефіцит якісного борошна, подорожчання енергоносіїв та логістики.

Шалені витрати на “Велике будівництво”

На ініціативу президента Володимира Зеленського з ремонту та оновлення доріг цього року витратили близько 130 млрд грн. 2020-го на “Велике будівництво” пішло 115,7 млрд грн, 41 млрд грн – позаторік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Велике крадівництво” чинної влади не цікавить нікого

Крім того уряд виплатив цьогоріч майже 15 млрд грн відсотків за кредити на будівництво. Наступного року віддасть ще 16 млрд грн.

Розкрадання коштів на “Великому будівництві” сягають 30%, розповідав в інтерв’ю Gazeta.ua Юрій Ніколов, співзасновник видання “Наші гроші”.

“Вовина тисяча”

19 грудня уряд запустив програму з виплати по 1 тис. грн усім українцям, які отримали повний курс вакцинації від Covid-19. Гроші перераховують на віртуальні картки банків, їх можна витратити на послуги у трьох сферах – культура, подорожі та спорт. Обіцяють додати й купівлю ліків.

У перші дні дії програми заявки на “Вовину тисячу” подали 4,5 млн українців, понад 2,3 млн вже отримали. Найчастіше гроші витрачали на книги, квитки у кіно та залізничні.

У держави тепер є авіакомпанія

У листопаді президент Зеленський оголосив про створення державної авіаційної компанії. Має виконувати польоти між регіонами, щоб покращити транспортне сполучення в країні. Планували комплектувати компанію літаками вітчизняного виробництва і так завантажити роботою держконцерн “Антонов”. Проте підписали меморандум із французькою компанією Airbus.

Влада також анонсувала масштабну реконструкцію аеропортів. Розраховує, що пасажиропотік на внутрішніх рейсах до 2025 року зросте до 4 млн на рік. Водночас, 2019 року на внутрішніх рейсах було перевезено 1,2 млн пасажирів, 2020 року – лише 0,5 млн.

Гроші від МВФ

У листопаді Україна отримала близько $700 млн від Міжнародного валютного фонду. Це другий транш за програмою співпраці на $5 млрд, затвердженою в червні торік – тоді ж надійшли $2,1 млрд.

Загалом програму планували чотири рази переглянути, оцінити виконання Києвом обіцянок і після цього виділяти кошти. Але графік зірвали, й фінансування призупинили, оскільки Україна не втілювала зобов’язань.

Перед другим траншем керівництво країни зобов’язалося призначення до кінця листопада керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Умову не виконали.

Також у серпні Україна отримала від МВФ $2,7 млрд у рамках розподілу Фондом $650 млрд між країнами задля підтримки економіки після пандемії. Ці гроші надійшли без жодних умов. Але Україна обіцяла зберегти їх частину як буфер проти майбутніх ризиків. Проте, станом на середину грудня, Мінфін використав практично всі гроші.

Источник

Оцініть автора
VIP ЗЛО