НБУ повысил ставку до 25%. Что это означает и какими могут быть последствия

Останні новини

После трехмесячного перерыва Национальный банк объявил о решении повысить учетную ставку в 2,5 раза – с 10% до 25% годовых. Как это отразиться на жизни украинцев?(укр)

Це стало першим рішенням НБУ щодо зміни облікової ставки від початку повномасштабного вторгнення. До цього регулятор заморозив ключову ставку на рівні 10% річних та не змінював її протягом двох засідань.

Облікова ставка це ключовий інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. Підвищуючи її НБУ стимулює банки робити кредити для бізнесу і населення дорожчими, а депозити вигіднішими. Це зменшує швидкість обертання грошей та має призвести до зниження темпів їхнього знецінення.

Однак цей механізм працює у мирні часи і навряд чи буде таким само ефективним, як у попередні роки, коли Нацбанк проводив таргетування інфляції.

Для чого НБУ так різко підвищив ключову ставку? Як це вплине на курс валют, ціни та темпи економічного відновлення?

googletag.cmd.push(function() { googletag.display(‘div-gpt-ad-3305378-2’); });

Для чого НБУ підвищив облікову ставку?

Своє рішення підвищити облікову ставку одразу на 15 відсоткових пунктів Нацбанк пояснив тим, що економіка почала поступово пристосовуватися до життя в умовах широкомасштабної війни. 

Так, населення та бізнес повертаються до логіки збереження та примноження своїх заощаджень та активів.

В умовах, коли темпи знецінення гривні у квітні становили 16,4% за рік та мають тенденцію до подальшого зростання, все більше людей розглядають купівлю іноземної валюти як один із способів мінімізувати ризик проїдання коштів інфляцією. 

Ймовірно, це могло стати однією з причин ажіотажу на готівковому валютному ринку у другій половині травня, коли курс долара в обмінниках сягав 37-38 грн.

Іноземна валюта залишається чи не єдиною альтернативою для збереження коштів ще й тому, що ставки за гривневими інструментами депозитами та військовими облігаціями сильно відстають від інфляції. Підвищувати ж ставки ані банки, ані уряд не поспішають.

Відтак склалася ситуація, коли через занадто низькі відсоткові ставки за гривневими інструментами НБУ вимушений продавати значні обсяги золотовалютних резервів, зменшуючи стійкість економіки в умовах воєнного конфлікту. 

Якщо у березні-квітні НБУ “спалював” по 2 млрд доларів резервів на місяць, то у травні ця сума виросла до 3,4 млрд доларів.

Від підвищення ставки Нацбанк у першу чергу очікує поступової дедоларизації економіки, яка значно зросла в умовах війни. Це має відбутися завдяки зростанню привабливості гривневих депозитів та облігацій уряду. Крім цього, вища ставка має дещо пригальмувати економіку та знизити інфляцію.

Чому ставку підвищили лише зараз і так різко?

У регуляторі пояснюють, що попри зростання інфляції у березні-травні там утримувалися від підвищення облікової ставки, бо не бачили у цьому сенсу.

“Такий підхід був виправданий в умовах значного психологічного шоку, спричиненого війною. За таких обставин зміна облікової ставки мала незначні шанси слугувати фактором стабілізації очікувань та стимулом для утримання гривневих активів, зокрема для підтримки фіксації обмінного курсу”, зазначив голова НБУ Кирило Шевченко під час монетарного брифінгу.

Оскільки наразі економіка більше пристосувалася до життя в умовах війни, то й Нацбанк вирішив повернутися до зміни облікової ставки, щоб таким чином впливати на інфляцію.

Підвищити розмір ключової ставки одразу на 15 відсоткових пунктів там наважилися з кількох причин.

“По-перше, ми хотіли поставити ставку, яка у реальному вимірі буде перевищувати очікуваний рівень інфляції. По-друге, ми обирали той рівень ставки, який на нашу думку міг зробити інструменти в гривні привабливими порівняно зі вкладенням в іноземну валюту, зокрема готівкові долар та євро”, пояснив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

З рішенням Нацбанку погоджуються й експерти, однак вони наголошують, що напевно сказати, чи достатнім є підвищення ставки одразу на 15 відсоткових пунктів, чи ні, поки що не можна.

“З приводу того, багато 25% чи мало не знаю. Думаю НБУ відкалібрує ставку за кілька ітерацій.  В таких водах в умовах війни ми ще не плавали і навряд чи хто скаже як правильно 20% чи 25%. Але саме рішення захищати вартість грошей – вважаю правильним”, каже виконавчий директор CASE-Україна Дмитро Боярчук.

Що буде з вартістю кредитів та депозитів?

Довгий час ставки за депозитами в українських банках трималися на дуже низьких рівнях, особливо якщо порівнювати їх з інфляцією. Так, за даними порталу minfin.com, від початку повномасштабного вторгнення ставки за річними депозитами у гривні впали з 8,1% до 7,9% річних. Як наслідок їхня привабливість для населення також скоротилася, через що гривневі кошти почали перетікати в іноземну валюту.

Підвищенням облікової ставки НБУ намагається сигналізувати банкам про те, що ставки за депозитами та кредитами потрібно переглядати у бік підвищення.

Підвищенню ставок за банківськими депозитами та кредитами сприятиме також зростання ставок за кредитами рефінансування, які банки братимуть у НБУ як у кредитора останньої надії з 11% до 27% річних.

“Банки будуть дуже обережно брати рефінансування, лише за крайньої необхідності. Через деякий час банки будуть вимушені йти на підвищення ставок за депозитами у гривні”, пояснює фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Що буде з курсом?

Наразі у Нацбанку прямо кажуть, що головною метою підвищення облікової ставки є не стільки уповільнення інфляції завдяки вищим ставкам за депозитами та кредитами, скільки зупинка перетікання гривневих коштів в іноземну валюту. Це допоможе НБУ у стримуванні девальваційних тенденцій на готівковому ринку, а також дозволить зекономити золотовалютні резерви.

Ця логіка ґрунтується на історичному досвіді України, тому, ймовірно, дії Нацбанку допоможуть стримувати девальвацію гривні.

“Як правило, це працює. Навіть у 2015-му, коли були важкі бої за Дебальцеве, в країні, здавалося, курс летів у прірву. Офіційний курс був понад 30 грн за долар, але стабілізувався на рівні 22 грн після ряду заходів, серед яких підняття ставки до 30%”, пригадує Михайло Демків.

Ще наприкінці травня у Нацбанку повідомляли, що вважають підвищення облікової ставки однією з передумов для переходу до плаваючого валютного курсу.

Наразі решта передумов для скасування фіксованого курсу, таких як стабілізація експортних надходжень та зниження невизначеності, пов’язаної з військовими діями, не виконуються. Проте змінивши облікову ставку, НБУ зробив крок у напрямку переходу до більш звичної роботи валютного ринку.

Як це вплине на державні фінанси?

Підвищуючи облікову ставку у Нацбанку повідомили, що “сподіваються на адекватну реакцію Міністерства фінансів” на своє рішення. Мова йде про підвищення ставок за облігаціями внутрішньої державної позики. Наразі ставки за ОВДП становлять 9-11% річних.

Не в останню чергу тому попит на облігації уряду наразі набагато менший від потреб держави. Тому все те, що уряду не вдалося залучити від міжнародних партнерів та від продажу облігацій доводиться “друкувати” Нацбанку, що створює ще більший тиск на стабільність гривні та інфляцію.

Після підвищення облікової ставки уряд буде вимушений підвищувати ставки за ОВДП. Разом з обліковою ставкою Нацбанк підвищив ще й ставку за депозитними сертифікатами. Тепер вона становитиме 23% річних. 

Якщо уряд не підвищить дохідність облігацій вище цієї позначки, то банки усі свої вільні ресурси триматимуть в НБУ і кредитуватимуть державу зі ще меншим запалом, аніж зараз.

Якою буде відповідь Мінфіну на ріст облікової ставки ми дізнаємося вже 7 червня, коли відбудеться наступний аукціон з продажу ОВДП. Однак наразі очевидно, що без підвищення дохідності уряд програє Нацбанку конкурентну боротьбу за вільні кошти банків. Як наслідок, фінансувати дірку у бюджеті у розмірі 5 млрд доларів на місяць буде ще складніше.

Що буде з цінами?

Хоча ключова мета підвищення ставки приборкання інфляції, НБУ навіть після підвищення облікової ставки у 2,5 раза очікує подальшого зростання цін.

Все тому, що курс та швидкість обертання коштів це лише невелика частина причин подорожчання товарів в Україні. Набагато більший вплив на інфляцію наразі мають зруйновані війною ланцюжки виробництва і постачання товарів, дефіцит пального, енергетична криза та загальна невизначеність, пов’язана з перебігом бойових дій.

“Попри поступове відновлення економіки тенденція прискорення інфляції зберігатиметься в найближчі місяці. Це, зі свого боку, загрожуватиме подальшим погіршенням інфляційних очікувань і перетіканням гривневих заощаджень в іноземну валюту. 

Водночас, повернення Національного банку до активної процентної політики дасть змогу запобігти цим негативним тенденціям”, пояснюють у Нацбанку.

Що буде з економікою?

Підвищення облікової ставки суттєво підвищить вартість кредитного ресурсу. Відтак, компаніям буде набагато складніше брати кредити для відбудови чи розвитку. Така ситуація може загрожувати функціонуванню економіки в умовах війни та повоєнній відбудові.

Водночас, без підвищення ставки інфляція розвивалася б набагато швидшими темпами, зокрема через більші обсяги емісії гривні НБУ для перекриття дірок у бюджеті та підтримки платоспроможності банків. Це також не сприяло б економічному розвитку.

“Ріст процентної ставки у стандартних умовах базується на управлінні бізнес-циклом. Підвищення ставки допомагає пригальмувати економіку і повернути до стійкого зростання.

В поточних умовах наше рішення по ставці має мало спільного з управлінням бізнес-циклом. Воно направлене на збільшення привабливості гривневих інструментів. Ми бачимо це як елемент забезпечення макростабільності в Україні”, наголошує Сергій Ніколайчук.

“Тому я б не говорив про якісь негативні ефекти для економічного відновлення. Про це наразі недоречно говорити”, – запевняє він.

Зрештою, поки триває війна Нацбанк намагається зосередити основні зусилля на якомусь одному напрямку. І цим напрямком він обрав підтримку платоспроможності гривні. Надалі в НБУ мають намір поступово знижувати облікову ставку, що буде стимулювати економічний розвиток після перемоги у війні.

Источник

Оцініть автора
VIP ЗЛО