“Бренд російської музики” – чому слід відмовитись від Чайковського у назві нацакадемії

З квітня 2022 року ведуться дискусії щодо зміни назви Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського. У середині червня керівництво закладу вирішило залишити ім’я російського композитора, проте студенти й викладачі виступили проти. Останні опублікували відкритий лист до ректора Максима Тимошенка з вимогою скасувати рішення вченої ради й провести прозору процедуру перейменування Академії.

Народний артист України Юрій Рибчинський заявив, що воювати між собою можуть уряди та армії, але не культури.

“Чайковський, як і Шекспір, як і Жанна д’Арк, як і Христос, не належить одному конкретному народу, він належить усьому світу”, – зазначив він. Артист також пояснив, що етнічно Петро Чайковський не був росіянином. Батько композитора походив з роду запорізьких козаків, а мати була француженкою.

Gazeta.ua розпитала експертів про доцільність зміни назви закладу.

ІНСТРУМЕНТ ІДЕОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

“Як на мене рішення, яке прийняла вчена рада, є юридично нікчемне. Ми повинні дуже чітко собі зрозуміти, що Чайковський є брендом російської музики. Це своєрідний знак, яким Росія мітить всю культурну мапу світу. І там, де є Чайковський, там є російська культура. Тому Україні, яка тільки зараз позбавляється свого колоніального статусу — це є надзвичайно важливо і дуже своєчасно відмовитись від російських представників у назвах наших освітніх закладів. Чайковського треба вилучити, або хоча б поставити на велику паузу у виконанні до кінця війни. І прибрати його ім’я з усіх назв, де воно є”, – розповідає український музикознавець і професор НМАУ Юрій Чекан.

Вважає, що потрібно розглядати композитора як представника іншої культури. Розмови про те, що Чайковський мав козацьке коріння і значну частину життя проводив в Україні – недоцільні.

Автор: Facebook
 
Україні, яка тільки зараз позбавляється свого колоніального статусу — це є надзвичайно важливо і дуже своєчасно відмовитись від російських представників у назвах наших освітніх закладів.
Україні, яка тільки зараз позбавляється свого колоніального статусу — це є надзвичайно важливо і дуже своєчасно відмовитись від російських представників у назвах наших освітніх закладів.

Кожен раз, коли український музикант виконує твір Чайковського, культурному світу йде сигнал — ми готові до примирення, ми з однієї колиски, ми готові повернутися у свій колоніальний статус

“У Чайковського дійсно не було шовіністичних поглядів, але ж ми не говоримо про його особистість, а про те, що його ім’я є інструментом ідеологічного впливу Російської Федерації. І цього інструмента ми повинні позбутися. Тому, що кожен раз, коли український музикант виконує твір Чайковського, культурному світу йде сигнал — ми готові до примирення, ми з однієї колиски, ми готові повернутися у свій колоніальний статус. І це важливий момент”, – додає професор.

Для обговорення нової назви академії пропонують імена композиторів: Симона Пекалицького, Миколи Дилецького, Івана Домарацького, Германа Левицького, Артемія Веделя, Максима Березовського і Бориса Лятошинського.

“Оскільки ім’я Миколи Лисенка вже зайняте Львівською нацакадемією, то вважаю, що центральна столична Національна музична академія України — не потребує приставки з іменем. Не треба перейменувати заклад, треба просто зняти прив’язку до Чайковського”, – говорить Чекан.

Наголошує, що зміна назви академії процесуально не є складною.

Громадянське суспільство повинно натякнути владі, що в рамках дерусифікації це треба було б зробити

“Є чітко прописані процедури. Нинішня назва Національна музична академія імені Петра Чайковського з’явилася в указі президента України від 1995 року. Відповідно, щоб зняти цю прив’язку до імені треба внести зміни в указ президент. Як тільки, гарант це зробить, адміністрація академії повинна здійснити дії згідно закону України. Для цього подається пакет документів і Міністерство юстиції протягом дня його розглядає. Питання в тому, чому президент має внести ці зміни. Якщо це не буде його ініціатива, то громадянське суспільство повинно натякнути владі, що в рамках дерусифікації це треба було б зробити”, – додає Юрій Чекан.

СТУДЕНТИ ПРОТИ “ЗВ’ЯЗКІВ” З РОСІЙСЬКИМ МУЗИКАНТОМ

Студенти НМАУ переважно виступають на вилучення ім’я Чайковського із назви закладу. Так, з 161 людини за це проголосували – 122, згідно опитування студентського наукового товариства консерваторії. Студенти обурені рішенням вченої ради.

“Така публічна позиція керівництва викликала свято російської пропаганди щодо “русского бунта в сердце Киева”, що нашкодило іміджу нашої країни у культурному просторі. Причиною зберегти ім’я називають часткову етнічну приналежність Чайковського, участь у створенні самої музичної академії в Києві та прихильність до місцин “Малоросії” в період написання відомих творів. Однак ці твердження не відповідають фактам, адже, щонайменше сам Петро Чайковський ідентифікував себе як росіянина, і 100 відсотків відносив себе до культури тодішньої “Великоросії””, – розповіла студентка НМАУ Ганна Горобинська у коментарі для Gazeta.ua.

Раніше у Facebook вже висловлювала свою позицію щодо зміни назви НМАУ.

“Здавалось би, скоро 4 місяці, як триває війна з Росією, а питання “змінювати чи не змінювати?” все ще з’являються. На цій війні йде з життя величезна кількість гідних людей задля того, аби врешті вичистити як фізичний, так і морально-духовно-культурний простір нашої країни від росіян та “русского мира”. І дуже прикро, що у день, коли на Майдані Незалежності, у серці Вільної України, прощаються із молодим активістом Романом Ратушним, який загинув захищаючи українців від росіян, ми читаємо про рішення Вченої ради щодо збереження у назві Національної музичної академії України імені одного з хрестоматійних росіян”.

Час Київській консерваторії знову задавати тренди, а не поволі реагувати на них

Наголошує, що “зв’язків” Петра Чайковського з нацакадемією критично мало для іменування головного музичного навчального закладу. Тим паче, коли український культурний фронт бореться за відмову від російського.

“Війна зміщує акценти, і те, про що раніше можна було дискутувати за кавою, тепер вимагає негайної реакції, адже тягне за собою непід’ємний ланцюг сенсів і символів. У більшості своїй студенти не бажають на рівні академії мати зв’язки із титульним композитором країни-агресора, а постать Чайковського не має асоціюватись з українським музичним навчальним закладом. Загалом, час Київській консерваторії знову задавати тренди, а не поволі реагувати на них. Сподіваюсь, нам все ж вдастся знайти порозуміння з адміністрацією щодо цього важливого питання”, – додає студентка.

СЛІД ПОПУЛЯРИЗУВАТИ СВОЇХ КОМПОЗИТОРІВ

“Петро Чайковський геніальний та прекрасний композитор. Він чітко ідентифікував себе як російський композитор. І весь світ про це знає і ні на секунду не сумнівається. Це проста і очевидна правда, в якій адекватних людей переконувати не потрібно”, – говорить очільник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Акцентує, що дивним є те, що ім’я Чайковського носить Національна музична академія у Києві, а не у Москві чи Санкт-Петербурзі, де він навчався.

Автор: Facebook
 
 Слухати, вивчати і навіть шанувати іноземного композитора можна і треба, поряд із Лістом, Равелем, Бетховеном і багатьма іншими, але культу нема чого робити
Слухати, вивчати і навіть шанувати іноземного композитора можна і треба, поряд із Лістом, Равелем, Бетховеном і багатьма іншими, але культу нема чого робити

“У Києві він не народився, не вчився і навіть не викладав у закладах, від яких бере свій початок наша музакадемія. Якщо звернутися до її офіційної сторінки, то там так написано про внесок Чайковського: “Славетний композитор часто бував у Києві й охоче спілкувався з багатьма музикантами, завжди намагаючись підтримати, допомогти розвиткові цікавих починань”. Виявляється, що цього достатньо, щоб заклад носив ім’я людини – “охоче спілкувався з музикантами” та “привітав з успіхами”. Знехтувані фундатори, меценати, цілі покоління професорів та видатних випускників. Звісно, що про них в академії знають, але вищої шани від своїх дуже вдячних нащадків вони не удостоїлися”, – додає експерт.

Зауважує, що дивним є те, що спільнота студентів та викладачів не захотіла назвати свій заклад на честь когось із своїх – в широкому чи вузькому сенсі “своїх”. Наприклад, на честь Пухальського чи Виноградського, які стояли у витоків тодішнього музичного училища. Або на честь мецената-фундатора Терещенка. Або на честь видатних митців та/чи викладачів, причетних до музакадемії, наприклад, Глієра, Ревуцького, Лятошинського, Косенка, Блуменфельда, Яворського, Грінченка, Квітки та ін.

Судячи із емоційних дискусій та публічних звернень членів колективу, в самій національній музакадемії теж нормального і відкритого діалогу щодо найменування не відбулось

“Справа тут у тому, що насправді і чесно цю спільноту так ніхто і ніколи не питав. Нагадаю, що посвяту Чайковському в назві музакадемія, а колись Київська консерваторія, отримала у далекому 1940 році. В епоху міцного сталінізму. Тоді в громадян взагалі особливо нічого не питали, а лише рішеннями з’їздів та пленумів доводили до відома і виконання. Судячи з емоційних дискусій та публічних звернень членів колективу, в самій національній музакадемії теж нормального і відкритого діалогу щодо найменування не відбулось. Частина колективу і керівництво академії виступає за Чайковського. Інша частина обурюється, що це самоуправство і виступає проти. Одні виправдовують називання на честь російського композитора його козацьким походженням, а інші називають перших конформістами із колоніальною свідомістю”, – додає Дробович.

Вважає, що музакадемія точно має носити іншу назву, яка відсилатиме до власної історії, мелосу і музичної традиції, а не за інерцією тягнутиме рішення сталінських комуністів.

Своїх геніальних композиторів варто любити, вивчати, популяризувати і шанувати більше ніж іноземних, бо окрім нас у них не лишилось інших нащадків та спадкоємців

“Чайковський нічим таким перед Україною не завинив і імперського шовінізму в його творчості та житті не було, а якщо десь якась тінь і сковзнула, то не більше ніж на багатьох наших геніїв у той час. Пам’ятники чи інфотаблиці на його честь десь у Кам’янці, Тростянці чи Низах цілком можуть бути, адже він там бував і у своїй творчості данину цьому гостюванню сплатив сповна. Слухати, вивчати і навіть шанувати іноземного композитора можна і треба, поряд із Лістом, Равелем, Бетховеном і багатьма іншими, але культу нема чого робити. Своїх геніальних композиторів варто любити, вивчати, популяризувати і шанувати більше ніж іноземних, бо окрім нас у них не лишилось інших нащадків та спадкоємців. Тож вічна слава Лисенку, Кошицю, Леонтовичу, Лятошинському, Скорику та багатьом іншим”, – розповів Дробович.

6

музичних академій є в Україні. Три з них названі на честь російських діячів культури – Національна музична академія України ім. Петра Чайковського, Одеська національна музична академія ім. Антоніни Нежданової (на честь російської оперної і камерної співачки – Gazeta.ua), Донецька державна музична академія ім. Сергія Прокоф’єва (на честь російського композитора – Gazeta.ua).

20 червня на сайті Кабміну з’явилася петиція з вимогою перейменувати Національну музичну академію та прибрати з назви імʼя Петра Чайковського. Її має підписати 25 тис. людей, щоб уряд взяв її на розгляд.

Источник

Оцініть автора
VIP ЗЛО